Проблема оплати праці бюджетників є задавненою. І профспілки, й урядові структури намагалися знайти її вирішення протягом багатьох років. Проте, спроби ці не мали очевидних позитивних результатів. І сьогодні запропонований Міністерством соціальної політики і праці варіант «Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери» профспілки бюджетних галузей одностайно вважають неприйнятним.

Про «камені спотикання» в реалізації державою гарантій з оплати праці працівників бюджетної сфери розповідає перший заступник керівника Спільного представницького органу профспілок, заступник Голови Федерації профспілок Григорій Осовий.

– Сьогодні є окреме законодавство про охорону здоров’я, освіту, культуру тощо, в якому прописано рівень заробітної плати спеціалістів відповідної галузі, який має бути гарантованим і відповідати середньому рівню чи то промисловості, чи то народного господарства. Проте, відповідні законодавчі положення не забезпечуються протягом багатьох років. Певні коливання у сторону підтягування до норми були, але дистанція між гарантованим законом і фактичним рівнем заробітку залишається великою. Якщо динаміку такого «повільного наближення» буде збережено, можна вважати, що ця законодавча норма і надалі буде мрією, нереальною до виконання у найближчій перспективі. Це, звичайно, не влаштовує наших колег-спілчан. Зі свого боку Федерація профспілок теж постійно наполягає на реальних у цьому питанні зрушеннях.

Працюючи над Концепцією, представники профспілок бюджетної сфери неодноразово дискутували з представниками урядової сторони з приводу цього документу, головним розробником якого є Міністерство праці і соціальної політики. Однак, у фінальному варіанті Концепції, представленої на нараді 30. 11. 2010 у Міністерстві праці, ми остаточно впевнилися в тому, що основоположні пропозиції профспілок щодо передбачення в Концепції механізмів реалізації державою гарантій з оплати праці, встановлених для працівників бюджетної сфери, на чому повинно ґрунтуватися подальше вдосконалення оплати праці бюджетників, не враховано.

На останньому засіданні Кабінету Міністрів (19 січня) від Спільного представницького органу і відтворюючи позицію профспілок бюджетної сфери, я зробив подання про те, що дана Концепція не вирішує існуючих проблем в оплаті праці бюджетної сфери. Більше того, вона містить можливість відходу від спеціальних норм визначення оплати праці, що уже визначено окремими законами. Наприклад, освітянам оплату праці гарантовано на рівні середньої по промисловості України, а працівникам охорони здоров’я і культури – на рівні середньої по економіці. У Концепції закладено підхід до знівелювання цих особливостей, на що, зрозуміло, не  можуть погодитися профспілки.

На засіданні Кабінету Міністрів я звернувся до Віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка, який доповідав дане питання, чи означає прийняття такої Концепції відмову від державних гарантій, визначених спеціальними законами? І що давно вже назрів час, коли необхідно всі категорії працівників, оплата праці яких забезпечується коштами бюджету, перевести у рівні умови .

А ситуація така, що хто краще зумів використати силу лобізму, – зумів «пробити» чи то фінансування бюджетних видатків, чи прийняття окремих рішень відносно оплати праці. Кожен окремо бореться за своє щасливе майбутнє. Підтвердженням цього стало і останнє засідання Кабміну, на якому йшлося про умови оплати праці одного з інститутів у системі освіти. Запропоновані в ньому оклади були значно вищими за передбачені у загальній Єдиній тарифній сітці в оплаті праці відповідних категорій працівників.

Каса бюджетна одна, але з неї тягнуть по-різному. І не лише організації бюджетних галузей цивільного характеру, таке відбувається й у силових структурах, де ті чи інші надбавки, доплати, а то й ставки заробітної плати уводилися указами Президента, у залежності, хто мав більшу прихильність Глави держави. Наслідком цього є те, що з бюджетної каси черпають по-різному: хто великою ложкою, а кому і чайної не дістається.

Має бути забезпечено єдиний підхід до оплати праці, я би назвав, «двоєдину» систему оплати праці. Одна стосуватиметься усіх працівників, хто перебуває на «цивільному» бюджетному фінансуванні. Друга – військових і силових структур. Якщо є потреба відзначити той чи той заклад, установу, формування – це робиться віднесенням їх до відповідних категорій.

Сергій Тігіпко на зауваження відповів, що це лише Концепція. «Після затвердження Концепції будуть розробленні конкретні заходи щодо її реалізації, у цьому процесі будемо обов’язково радитися з профспілками».

На даному етапі поки що так. Після затвердження Концепції профспілкам необхідно не зменшувати обороти і пильної уваги до проблеми. Концепція – це, дійсно, загальні підходи, але у її розвитку може бути посіяно добро, а може статися й ущемлення прав працівників, або відхід від державних гарантій.

Медіа-центр ФПУ